Виноградівська ЗОШ І-ІІІст №1 Понеділок, 16.09.2019, 10:20

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Батьківський вісник | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 187

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Банери

Департамент освіти і науки
Закарпатської ОДА

Виноградівське управління освіти, молоді та спорту


Батьки та відповідальність

 

В останні десятиліття відбулися глибокі зміни соціально-економічних умов життя суспільства, які знову зробили актуальною проблему виконання батьками обов'язків щодо виховання своїх дітей. Перед юридичною наукою і практикою встали питання регулювання батьківських обов'язків в нових умовах, коли половина сімей розпадається, батьки, зайняті зароблянням грошей, не мають можливості приділяти своїм дітям досить часу, починають з'являтися нетрадиційні форми сім'ї. У зв’язку з чим важливо закріпити у правових нормах обов’язки батьків та гарантії їх реалізації.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини  (1989р.), міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Як зазначено в Декларації ООН по правах дитини (1959р.), "дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження".

Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

Система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає:

визначення основних правових, економічних, організаційних, культурних та соціальних засад щодо охорони дитинства, удосконалення законодавства про правовий і соціальний захист дітей, приведення його у відповідність з міжнародними правовими нормами у цій сфері.

Як кажуть, „батьків не обирають” і, на жаль, деякі з них частково або зовсім не приділяють уваги своїм неповнолітнім дітям, тим самим порушують подальше становлення та розвиток їх дитини у нашому суспільстві. Крім того вони порушують норми чинного законодавства.

Обовязки батьків щодо виховання та розвитку дитини добре висвітлені у ст. 150 Сімейного кодексу України.  Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.  Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини,  а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Якщо є обов’язки, то є і відповідальність!

За невиконання або неналежне виконання обов’язків  щодо виховання  дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності:
- адміністративної (стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП)  «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей»);
- цивільно – правової (статті 1178 – 1183 Цивільного кодексу України);
- сімейно – правової (стаття 164 «Підстави для позбавлення батьківських прав»);

-   кримінальної  (стаття 166 Кримінального кодексу України (далі – КК )   «Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування»).

Неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей означає  бездію, у результаті якої обов’язки по вихованню виконуються  неякісно, не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагандують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров’ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу и без нього.

Жорстоке поводження із неповнолітніми може виражатись у здійсненні батьками фізичного або психічного насилля щодо них або в замаху на їх статеву недоторканість, а також у застосуванні недопустимих  способів виховання (у грубому, зневажливому, що принижує людську гідність, поводженні з дітьми, образі або експлуатації дітей).

         Відповідно до статті 184 КУпАП «ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання  передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

         Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення  адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян».  

 «Злісне невиконання  батьками , опікунами чи піклувальниками встановлених обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки,- карається обмеженням волі на строк  від двох до   п’яти років або позбавленням  волі на той самий строк » (стаття 166 КК України).

 Усі ми повинні створити світ, сприятливий для дітей, світ у якому кожна дитина почуватиметься захищеною, де її думка буде поважатися, де немає місця насильству, світ, який би дав змогу виховати здорове, щасливе, досконале покоління. Оскільки сьогоднішні діти – завтрашні громадяни, то їх захист і розвиток є передумовою майбутнього розвитку людства.


Поради батькам з правового виховання

 Якими діти народжуються – ні від кого не залежить, але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання.  

Плутарх

БАТЬКАМ ПРО ПРАВА ДИТИНИ

 

Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої, і кожна людина повинна поважати права іншої людини.

Усі люди на Землі мають рівні права та свободи. 

Ці права закрі­плені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генераль­ною Асамблеєю ООН в 1948 році.

Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські пра­ва.

 Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголо­шеною Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.89 р.

 

Кожна дитина має право

 

•  на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духов­ного, морального та соціального розвитку;

•  на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;

•  на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з бо­ку батьків або тих, хто забезпечує за нею догляд;

•  на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижу­ють гідність людини, видів дій чи покарання;

•  на захист від будь-якого покарання;

•  на захист від сексуальних домагань;

•  на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

•  на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;

•  на свободу думки, совісті, віросповідання;

•  на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю корес­понденції.

 

Коли права  дитини порушуються

 

•  Коли не гарантована її безпека для життя та здоров'я;

•  Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження;

• Коли порушується недоторканність дитини;

• Коли дитину ізолюють;

• Коли дитину залякують;

• Коли вона не може вільно висловлювати свої думки й по­чуття;

• Коли її особисті речі не є недоторканними;

•  Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами;

• Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей;

 Діти в суспільстві найбільш уразливі. Діти, права яких порушу­ються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

 

 

 

Як реагує дитина на порушення її прав?

 

•  Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона блазнює, б'ється, замикається в собі тощо);

•  її турбує особиста безпека й любов до неї;

•  Вона часто буває в поганому настрої;

• Може втекти з дому;

•  Може вживати наркотики або алкоголь;

•  Може заподіяти собі смерть.

 

ЩО БАТЬКИ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ?

 

•  Пам'ятати, що дитина — це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.

•  Забезпечити її фізичну безпеку. Упевнитися, що вона знає теле­фони 101, 102, 103, 104, імена та телефони близьких родичів і сусідів.

•  Навчити її казати «Ні», навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.

•  Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та ін­ших людей.

•  Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями й думками.

•  Пам'ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особли­вості.

•  Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

•  Залучати дитину до створення сімейних правил.

Памятайте!

Дитина поважатиме права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.

 

 


Виноградівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1© 2019
Виноградівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1